DRM - Mexanik385

Перейти до вмісту

Головне меню:

Блог > DRM
DRM


  Digital Rights Management (дослівно “Керування цифровими правами”) технології що обмежують ваші можливості щодо даного файлу (модифікація, копіювання…) захищаючи цим авторське право. Це офіційне пояснення терміну, не офіційне: DRM – це обмеження за допомогою якого автор нав’язує свої правила користувачам. Останнє правильніше, недивно що деякі DRM збирають цілі мітинги обурених користувачів у США, Канаді, і країнах Західної Європи.
  Перші аналоги DRM з’явились у 80 роках 20 століття в часи Бабіних магнітофонів, за довго до появи перших цифрових пристроїв. Співак звертався до студії звукозапису де записували його пісні, які копіювали на касети великими тиражами і розповсюджували по магазинах. Співак і студія отримували високі доходи, але все змінилось із появою магнітофонів із можливістю запису звуку. Люди почали робити копії, одні для продаж а інші для рідних, друзів… Якість звуку майже не відрізнялась, а ціна набагато менша. Прибутки студії різко впали і вони стали шукати вихід із цієї ситуації.
  Перша спроба захистити свою продукцію була націлена на звичайних користувачів які погано розбирались у техніці. Вони наклеювали на касети етикетки в яких говорилось, що за незаконне копіювання магнітофон вийде із строю і його неможливо буде відремонтувати. Це працювало, але незаконне копіювання не зупинило. Із появою перезаписуючих відеомагнітофонів компанія Macrovision створила перший аналог DRM. Вона обманювала автоматичну регуляцію підсилення звуку, яка при перезапису записувала звуки високої частоти. На створеній копії були шуми, рипіння і інші неприємні звуки. Macrovision запатентувала свою систему захисту і одночасно спосіб її обійти, пристрій для обходу захисту було легко дістати. Також не обійшлось без судових тяганин. В США розповсюдження відео і аудіо магнітофонів із можливістю перезапису привило до судової тяганини яку охрестили Batamax. Студія Universal намагалась заборонити компанії Sony виготовляти відеомагнітофонів із можливістю запису відео. Суд закінчивсь перемогою Sony. Вони довели що окрім нелегального використання даної функції є легальні, навівши приклад запису телепередачі для перегляду у біль зручний час.
  Пізніше у 1996 році був один із перших випадків застосування DRM. Компанія DVD Forum створила Content Seramblig System (CSS) для захисту DVD дисків із фільмами від копіювання. Вона стала популярна серед студій чим змусила підписувати ліцензійні угоди виробників електроніки. Ці угоди змушували виробників обмежити можливості перезапису дисків, або перехоплення відео підчас перегляду ліцензійних дисків із даною DRM. Таким чином DVD Forum, не офіційно, взяла під свій контроль єдиний вид електроприладів який міг відкривати DVD диски, обмежуючи можливості даних пристроїв. Але CSS використовувала простий алгоритм шифрування і в 1999 році Jon Lech Johansen опублікував DeCSS яка дозволяла обходити DRM на ПК із операційною системою Linux, для якої не існувало ліцензії від DVD Forum.
  В 1998 році у США прийняли закон про Авторське Право у Цифрову Епоху, із ціллю увести покарання за обхід і розповсюдження програм які дозволяли обходити DRM, модифікацію і розповсюдження модифікованих версій. Цікаво що у першій половині статей даного закону говориться про заборону дій щодо файлу і покарання за порушення. А в іншій половині – в яких випадках це допускається, виправдовуючи порушення першої половини. Саме через це ви можете скачати безкоштовно будь-яку програму безкоштовно, а не купувати на офіційних сайтах.
  Із виходом нового захисту, або оновлення до більш новішої версії ряди противників DRM поповнюються. Одним із найбільших опонентів DRM є Free Software Foundation за допомогою організованої ними компанії Defective By Design, стверджують що використання слова “право” є не доречним. Вони пропонують замінити його словом “обмеження” (Керування Цифровими Обмеженнями). Їх позиція базується на твердженні що системи DRM виходять за рамки законів про авторське право і порушують право користувачів. Також їхня позиція включає необхідність юридичного захисту користувача.
Всі DRM так або інакше порушують право користувача. Одні таємно встановлюють програми або драйвера, інші обмежують ваші можливості чим порушують “Закон Про Авторське Право” і ”Права Користувача”. За весь період існування DRM різні компанії які створюють захист по декілька разів притягались до відповідальності за порушення прав користувачів. Одно із відомих судових справ розглядалась у2005 році. Компанія Sony BMG створила DRM яка встановлювала без будь-якого попередження, або запиту програмне забезпечення. Ця програма містила в собі root kit який відкриває серйозні вразливості в операційній системі. Компанії довелось виплатити компенсацію постраждалим.
  Якщо поглянути на DRM з іншої сторони, то це спосіб захистити свою роботу від крадіжки. Якби ви написали реферат, або доповідь від руки, перелопатив при цьому тони літератури, а хтось змінив титульну сторінку де вказав себе автором, вам булоб не дуже приємно. Компанія Ubisoft, взявши до уваги всі негативні відгуки про DRM у 2008 році провела експеримент. Вона випустила гру Prince of Persia без будь-якого захисту. Результатів досліду не опублікували, але більше таких дослідів не проводили. Незалежні експерти із Twea Kguides опублікували, що із двох торентів Mininova її скачали більше 23 тисяч разів за 24 години після релізу.
  Дискусії про DRM були і будуть продовжуватись. Одні засуджують їх за порушення прав користувача, а інші запевняють у їх необхідності. Але обидві сторони погоджуються, що ідеальної системи захисту не існуватиме , доки ПК знаходиться під контролем користувача.

 
 
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню
www.000webhost.com